Тези до доповіді на науковій конференції Донецького національного університету:
Міжнародні відносини в дедалі більш глобалізованому світі стають все складнішими для аналізу, проактивної участі та регулювання. Однією з причин цього є зростання ролі нових акторів міжнародних відносин, поява нових глобальних викликів та ризиків, в умовах кризи спроможності для традиційного актора – держави – впливати на події та процеси. Це викликало, з одного боку, намагання держав об’єднатись перед обличчям нових загроз, а з іншого - переміщення центрів прийняття і втілення рішень на нижчі рівні. Ця субсидіарність, в умовах нормального життя, допомагає суспільствам вирішувати свої поточні проблеми, долаючи пастки спільного прийняття рішень. То, чи є рівень громад адекватим сучасним викликам у сфері безпеки? Які індикатори мають визначати, що певна громада зможе в надзвичайних умовах бути ефективним іструментом безпеки?
